Пироговская битва

Пироговская битва
Русско-польская война 1654—1667
Дата 11 февраля (21 февраля) 1664 года Место близ Пироговки, ныне Сумская область Итог Победа русско-украинской армии
Противники
Речь Посполитая	Царство Русское Войско Запорожское
Командующие
Ян Собеский Стефан Чарнецкий	Григорий Ромодановский Иван Брюховецкий
Силы сторон
20 тыс. поляков	10-12 тыс. русских, 4 казацких полка (ок. 10 тыс. украинских казаков)
Военные потери
1000—2000 убитых и раненых, обоз и артиллерия

Русско-польская война (1654—1667)

Государев поход 1654: Смоленск – Гомель – Шклов – Шепелевичи – Дубровна – Витебск – Старый Быхов Кампания 1655 года: Дрожи-поле – Могилёв – Вильна – Львов – Городок – Озёрная – Брест Возобновление войны: Киев (1658) – Верки (1658) – Варва (1658) – Ковно (1658—1659) – Мядель (1659) – Старый Быхов (1659) – Конотоп (1659) – Могилёв-Подольский (1660) – Ляховичи (1660) – Борисов (1660) – Полонка (1660) – Могилёв (1660) – Любар (1660) – Слободище (1660) – Бася (1660) – Чуднов (1660) – Друя (1661) – Кушликовы Горы (1661) – Вильна (1661) Кампания Яна II Казимира 1663—1664 годов: Глухов – Пироговка – Мглин – Севск – Новгород-Северский – Ставище Завершительный этап: Витебск – Усвят – Себеж – Опочка– Двина – Борисоглебск

Пироговская битва — битва 11 февраля 1664 года на переправе у села Пироговка, в которой русско-казацкое войско одержало победу над польской армией короля Яна II Казимира.

10 февраля 1664 года 20-тысячная польская армия, отступая после неудачной осады Глухова на Новгород-Северский, начала переправу по хрупкому льду на правый берег Десны при участии наказного гетмана, винницкого полковника Ивана Богуна. На следующий день, когда половина подразделений находилась ещё на левом берегу, по ним неожиданно ударило 10-тысячное русское войско князя Григория Ромодановского и 4 казацких полка левобережного гетмана Ивана Брюховецкого. В открытом сражении погибло больше 1000 поляков, русские и казаки захватили обоз и артиллерию.

…король, собою стривоживши, спод Глухова вступил на Новгородок Сіверскій, с которим князь Ромодановскій и гетман Бруховецкій міли потребу в Переговци под Новгородком, а новгородци не пустили короля в город, але стоял король в монастирі новгородском. А войско з войском на Десні спотикалося, бо юже король Десну переправил бил, а ріка юже почала псоватися — наступовало тепло. Где ежели бы тіе сили с Путивля до князя Ромодановского наступили били, заледво би был король увойшол от Десни, а и так много войска потратил, з голоду найболше. Где надвое войско пойшло: воевода Чернецкій ку Чернігову потягнул, а король на Стародуб, простуючи ку Могилеву, на Білую Русь, где много люду потратил, бо от Бранска князь Яков Куденекович наступил. И 2 так войско рвано 3, а звлаща же дорогою тісною простовали ку Кричову на Мглин, где з великою шкодою уступил король з України, болшой колотні начинивши, бо тіе городи трудность міли великую, которіе королеві поздавалися били, где много старшини Бруховецкій потратил…

— Летопись Самовидца

Польський король Казимир з усіма силами польськими та німецькими прийшов під Глухів — прикордонне місто — на протязі п’яти тижнів штурмував його, підкопами та гранатами добував. 8 місті стояв козацький загін на чолі з генеральним суддею Животовським. Він стояв твердо, робив вилазки і чимало ляхів та німців перебив в окопах. Сходивши кілька разів на штурм та чимало війська свого втративши, король повернув у свої землі. Повернув він тому, що татари, які пішли за ясирем у московські землі, взяли язика, від якого дізналися, що Москва зібрала велику силу і що боярин князь Яків Кудакович Черкаський стоїть у Брянську, Князь Куракін в Путивлі, а Григорій Григорович Ромоданівський — в Батурині. Що їхні війська готові до бою. А гетьман Брюховецький на цей час прийшов у Кролевці, взяв добру частину Кролевецького скарбу, а потім, узгодивши свої дії з князем Ромоданівським, обоє повернули в сторону королівського табору. Одержавши ці відомості, загарбники страшенно переполошилися. Татари спішно полишили північні землі, а услід за ними із-під Глухова пішов і король. Забачили королівський відхід обложені козаки, вийшли з міста, навально кинулися в атаку й почали рубати поляків, що ще були під містом, а їхню поклажу грабувати. Опісля князь Ромоданівський та гетьман Брюховецький догнали-таки польське військо у Пироговці і не раз сходилися з ним у січі. І коли б не розлилася Десна та коли б підійшли московські війська, що стояли у Брянську та Путивлі, то і все військо польське розбили б і самого короля б заживо полонили. Однак він все ж зумів невеликим загоном вирватися з-під Глухова в Литву. Пішов і собі добра не зробив, а тільки Україні лиха накоїв — народ збунтував і скруту посіяв, оскільки Брюховецький ті міста, що не змогли королеві опір чинити і здалися, зруйнував.

— Летопись Гадячского полковника Григория Грабянки

…Походъ Королевскій предпринятъ былъ оть Глухова на Новгородъ Сѣверскій. Авангардомъ служили и на пути все раззоряли и сожигали войска Казацкія Заднѣпровскія, а въ аріергардѣ шелъ Коронный Гетманъ съ Польскими войсками.

Гетманъ Брюховецкій съ войсками Малоросійскими преслѣдуя армію Польскую, имѣлъ всегда въ виду своемъ ея аріергардъ и дѣлалъ на него частые напуски, и когда армія съ Королемъ переправилась чрезъ рѣку Десну при селѣ Пироговкѣ, то онъ, напавъ на аріергардъ, отбилъ его отъ переправы и всѣ обозы и запасы артиллерійскіе получилъ въ свою добычу. Коронный Гетманъ, отрѣзанный такимъ образомъ отъ Королевской арміи, ретировался лѣвымъ берегомъ Десны внизъ по ея теченію и, проходя сію часть Малоросіи до самаго города Остра, предавалъ огню и мечу все, ему встрѣчавшееся. Гетманъ Брюховецкій, его преслѣдовавшій, перешедъ Днѣпръ, учинилъ тамъ также всякія раззоренія и опустошенія Малоросійскому народу, отложившемуся къ Польшѣ, отмщевая на немъ равныя раззоренія, учиненныя на сей сторонѣ Днѣпра Гетманомъ ихъ, Тетерею, и его Полковниками…

— История русов или Малой России

Для улучшения этой статьи желательно?: Найти и оформить в виде сносок ссылки на авторитетные источники, подтверждающие написанное. Проставив сноски, внести более точные указания на источники. Проставить интервики в рамках проекта Интервики.